На жаль, ситуація в Україні після Другої світової війни за часів Радянської влади не дозволяла
церкві процвітати. Українську ієрархію, духівництво та мирян насильно поставили перед вибором:
приєднуватися до Російської Православної Церкви або бути засудженими до ув'язнення та смерті.
Багатьом вдалося врятуватися втечею на Захід, в основному через Німеччину. Єпископи та спільнота
УАПЦ передали рідну віру та форму церковного врядування діаспорі, особливо у Сполучених Штатах
Америки, де видатні лідери, такі як Митрополити Григорій Огійчук, Іван Теодорович і
Мстислав Скрипник (пізніше Патріарх), об'єднували українських людей, зберігаючи їхню релігійну
та культурну спадщину, рідну українську мову та особливу духовність, "соборноправність", що є
об'єднанням духівництва та мирян з представництвом в уряді церкви. Ідеали "соборноправності"
або "примирення" особливо сильно намагався підкреслювати Митрополит Григорій під час свого
перебування на посаді головного ієрарха "Української Автокефальної Православної Церкви в США -
СОБОРНОПРАВНОЇ." Сьогодні, коли ми вступаємо в двадцять перше століття і третє тисячоліття,
українська церква має більшу, ніж будь-коли, здатність зробити християнство живим і зрозумілим
для сучасного світу та справжніх людей. Велику роль у цьому відіграє багатство українського
церковного мистецтва, співу, написання гімнів, а також особливий давній літургійний стиль,
що характеризує українське християнство.
Ласкаво просимо вас переглянути наш сайт для отримання додаткової інформації про нас
та інших матеріалів за багатьма цікавими лінками.